(050) 153-29-89
rus ukr
М
а
г
а
з
и
н
Ф
е
с
т
и
в
а
л
ь
Yoga
Мережа йога-центрів "Yoga If School" - йога для всіх!
Ми чекаємо вас за адресами: вул.Зв'язкова, 6 та вул.Стуса, 35а.  
7 квітня відбудеться тренінг на тему: «ПРОФЕСІЙНІ СТРЕСИ І ПСИХОЕМОЦІЙНЕ ВИГОРЯННЯ: ЩО РОБИТИ»

7 квітня (ЧАС ПОЧАТКУ 12:00, тривалість 1,5-2 год.), в йога центрі "Yoga IF School" відбудеться тренінг особистісного розвитку на тему «ПРОФЕСІЙНІ СТРЕСИ І ПСИХОЕМОЦІЙНЕ ВИГОРЯННЯ: ЩО РОБИТИ». Тренінг БЕЗКОШТОВНИЙ для учнів нашої школи, Із собою обов'язково, мати блокнот та ручку.
 
Автор-розробник тренінгу МАЛІМОН ВІТАЛІЙ ІВАНОВИЧ – доцент кафедри державного управління та місцевого самоврядування ІФНТУНГ, кандидат наук з державного управління, практичний психолог-консультант у методі позитивної психотерапії 
 
 
  В наш час в психологічній науці утвердилася думка про те, що синдром «професійного вигорання» (термін з'явився у другій половині ХХ століття, його ввів Х.Дж. Фреденберг для характеристики психічного стану здорових людей, які інтенсивно спілкуються з пацієнтами, клієнтами) є стресовою реакцією, яка виникає в результаті довготривалих професійних стресів, які зазнає професіонал. Першим пояснив захворювання, пов'язані зі стресом Г. Сельє, який вважав, що стрес, або загальний адаптаційний синдром – це фізіологічна реакція людського організму, яка виникає внаслідок впливу фізичних, хімічних та органічних чинників.  
Класичний розвиток синдрому емоційного вигоряння  (СЕВ) має чотири стадії. Перша — це стадія медового місяця. Протягом цієї фази людина досить задоволена своєю роботою, докладає багато зусиль, є відповідальною. В надії на вагомий результат у роботу вкладається дуже багато енергії. Друга стадія — пробудження або протверезіння: людина починає розуміти, що її професійні очікування були надмірними, помилковими і не відповідають її можливостям. У якості реакції на це відкриття людина починає iнтенсивнiше працювати, затримується на роботі, піддає себе додатковому стресу, сподіваючись таки якнайкраще виконати свої завдання. Проте поступово втрачає впевненість у власних силах. Тоді настає третя стадія втрати робочого тонусу: підвищений інтерес до роботи змінюється постійною дратівливістю й почуттям втоми. Дуже часто порушуються звички прийому їжі й ритм сну. Людина часто відволікається на інші теми, на якісь дрібниці, щоб компенсувати стрес. Робочий час витрачає на виконання автоматичних і елементарних дій, дистанціюється від колег, клієнтів, стає неадекватно критичною. Кінцева стадія — повне вигорання. Між першою фазою і заключною проходить у середньому 3-4 роки. Іноді, щоправда, достатньо кількох місяців. Ключовим симптомом кінцевої стадії є почуття розпачу. Той, хто почуває себе повністю вичавленим, бачить єдиний вихід із проблеми — звiльнення з роботи, відмова від вимушеного спілкування. Наслідком вираженого СЕВ можуть бути мозковий інсульт, нервово-психічне виснаження, поява суїцидальних думок.
 
В програмі тренінгу:
– актуальна інформація про різні аспекти професійних стресів;
–  рецепти Г. Сельє щодо порятунку від професійних стресів;
  визначення стадії свого психоемоційного вигоряння;
  4 стадії емоційного вигоряння та 4 ступені самовідновлення 
(в рамках КОУЧИНГУ ЗДОРОВ`Я);
  секрети психічного та емоційного здоров'я;
  розвиваючі вправи, ігри, завдання;
  стрес-серфінг.
 
ЯК УНИКНУТИ СИНДРОМУ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРЯННЯ ПРИ ВЕЛИКОМУ НАВАНТАЖЕННІ НА РОБОТІ: ПОРАДИ ПСИХОЛОГІВ
Складіть список своїх бажань і улюблених занять. Кожен день робіть щось одне з цього списку для себе.
 Як мінімум одна година в день повністю мовчіть. На цей час також відключіть всі телефони.
 Постарайтеся набувати нових здорових приємних звичок. Урізноманітнюйте своє повсякденне життя.
 Беріть участь в групах за інтересами. Це можуть бути професійні форуми в інтернеті, живе спілкування з колегами. Дуже добре також відвідувати терапевтичні групи, щоб обговорювати емоційні проблеми.
 Отримайте додаткову освіту. Ідеально, якщо навчання триватиме не менше півроку. Коли людина довго не відволікаючись працює на одному місці, то вже через сім-вісім років у неї можуть виникнути проблеми з психікою.
 Займіться своєю фізичною формою. Це можуть бути регулярні, два-три рази на тиждень, відвідування басейну, тренажерного залу, танцювальної студії і пр.
Проконсультуйтеся з психологом. Можливо, Вам варто радикально поміняти свою сферу діяльності.